У першій частині ми підняли сервер. Тепер система має побачити будинок: навчитися розуміти, хто вдома, і взяти під контроль найдорожчу підсистему — енергетику.
Порядок роботи з конфігурацією
Home Assistant налаштовується двома шляхами: через інтерфейс і через YAML-файли. Інтеграції додаються мишею, а от шаблонні сенсори, змінні та частина автоматизацій живуть у файлах. Правити їх треба за жорстким порядком — інакше рано чи пізно ви отримаєте систему, яка не стартує.
- Резервна копія. Перед правкою, кожного разу.
- Правка у редакторі конфігів.
- Перевірка конфігурації:
Розробник → YAML → Перевірити конфігураціюабо командаha core checkу терміналі. - Тільки після успішної перевірки — перезавантаження. Помилка в YAML не дасть системі піднятися, і лікувати це доведеться вже через SSH.
Структура файлів
| Файл | Що всередині |
|---|---|
configuration.yaml | Головний файл: підключення компонентів, шаблонні сенсори, змінні-хелпери |
automations.yaml | Автоматизації (редагуються й через інтерфейс) |
scripts.yaml | Сценарії — послідовності дій, які викликаються з автоматизацій і кнопок |
secrets.yaml | Паролі, ключі, токени. У решті файлів на них посилаються через !secret ім'я |
Три правила, які економлять години:
- Жодних дублів кореневих ключів у
configuration.yaml. Другийsensor:не додасться до першого — він його перекриє, і частина сутностей мовчки зникне. - Усі секрети — у
secrets.yaml. Не через акуратність, а щоб конфіг можна було показати або покласти в репозиторій. - Змінні-хелпери
input_numberзадавайте без параметраinitial. З ним значення скидається при кожному перезапуску — і ваші налаштовані пороги повертаються до заводських у найневдаліший момент.
HACS — магазин спільноти
Частина потрібних інтеграцій і майже всі красиві картки для дашбордів живуть не в ядрі, а в HACS (Home Assistant Community Store). Ставиться він один раз, далі компоненти додаються у два кліки.

Без HACS ви не отримаєте, наприклад, нормальних карток для візуалізації потоків енергії, шаблонного термостата чи локального керування Wi-Fi-пристроями в обхід хмари. Ставте одразу після базового налаштування.
Правило гігієни: кожен компонент із HACS — це чужий код у вашій системі. Ставте тільки те, що справді потрібно, і дивіться на дату останнього оновлення репозиторію.
MQTT-брокер: спільна шина для всього
MQTT — це протокол обміну повідомленнями, який став стандартом де-факто в розумному домі. Вам він потрібен не сам по собі, а тому, що через нього говорять майже всі цікаві речі:

- Zigbee2MQTT — Zigbee-пристрої без фірмового шлюзу виробника;
- ESP-пристрої й системи визначення присутності по Bluetooth;
- інвертор — доповнення опитує його по Modbus і публікує показники в MQTT;
- BMS батареї — через міст на ESP32.
Ставиться брокер як доповнення Mosquitto broker з магазину. Після запуску Home Assistant сам знайде його й запропонує налаштувати інтеграцію MQTT — погоджуйтеся, ніяких ручних параметрів вводити не треба.
Заведіть окремого користувача Home Assistant для MQTT-клієнтів і не використовуйте свій обліковий запис власника — це та дрібниця, яку потім складно переробляти, коли клієнтів стане десяток.
Присутність через роутер
Перше по-справжньому корисне, чого варто навчити систему, — розуміти, чи є хтось удома. Найнадійніший базовий спосіб не потребує жодних датчиків: роутер і так бачить усі телефони.
У Home Assistant є вбудована інтеграція для MikroTik. Додається через Налаштування → Пристрої та служби → Додати інтеграцію, потрібні адреса роутера й окремий користувач із правами читання.
Три речі, без яких воно не працюватиме
- Сутності вимкнені за замовчуванням. Після додавання інтеграції відстеження пристроїв створюється, але в стані disabled. Треба зайти в пристрій, знайти потрібні сутності й увімкнути їх вручну. Саме тут зупиняється більшість.
- Увімкніть Force DHCP і ARP ping у налаштуваннях інтеграції, а таймаут поставте близько 300 секунд. Інакше телефон, який приспав Wi-Fi, буде «йти з дому» кожні кілька хвилин.
- Заповніть коментарі до оренд DHCP латиницею без пробілів — з них формуються імена сутностей. Інакше отримаєте список із MAC-адрес, у якому нічого не зрозуміло.
Чого чекати від точності
Wi-Fi-присутність спрацьовує там, де телефон реально чіпляється до точки доступу. У нашому випадку (квартира на першому поверсі) перехід у стан «удома» відбувається біля дверей, а не на парковці — сигнал на під'їзді ще занадто слабкий для стабільного підключення.
Практичний висновок: не будуйте на Wi-Fi-присутності сценарії, які мають спрацювати до вашого приходу (наприклад, прогрів). Для «зустріти вдома» — годиться, для «підготувати до приїзду» — потрібні GPS-зони в застосунку.
І ще одне: комбінувати кілька точок доступу в єдину керовану мережу вдається не завжди — старші та новіші моделі MikroTik можуть виявитися несумісними між собою в режимі централізованого керування. Перевіряйте сумісність до купівлі другої точки, а не після.
Гібридний інвертор: найдорожча інтеграція
Якщо в домі стоїть гібридний інвертор із батареєю, це найцінніше, що можна завести в Home Assistant. Не заради красивих графіків, а тому що правильне керування зарядом окупається щомісяця.

Фізичне підключення
Інвертори спілкуються по Modbus RTU через RS-485. Від сервера до інвертора потрібен перехідник USB → RS-485. Тут є нюанс, на якому втрачають час: дешеві перехідники на безіменних чипах працюють нестабільно — зв'язок відвалюється через години або дні.
Беріть адаптер на зв'язці FT232 + MAX485. Він дорожчий на пару сотень гривень і просто працює. Кабель — вита пара, лінії A і B, довжина до інвертора має сенс тримати мінімальною.
Програмна частина
Опитуванням займається окреме доповнення (для інверторів Deye та сумісних — доповнення сімейства sunsynk). Воно читає регістри Modbus і публікує показники в MQTT — той самий брокер, який ви вже підняли. Home Assistant забирає їх звідти й перетворює на сутності.
Що з'явиться в системі після підключення:
| Показник | Навіщо |
|---|---|
| Заряд батареї, % | Головна умова майже всіх енергетичних сценаріїв |
| Наявність мережі | Реакція на відключення: що вимкнути, про що повідомити |
| Добове споживання з мережі | Облік і контроль ефекту від автоматизацій |
| Дозвіл заряду від мережі | Керований параметр — ним ми й вмикаємо нічний заряд |
| Таймер розкладу інвертора | Вмикає або вимикає власний розклад інвертора |
Тарифні зони й нічний заряд
Ось де з'являються гроші. Двозонний тариф дає нічну ставку приблизно вдвічі дешевшу за денну. Завдання: заряджати батарею вночі, а вдень живити будинок від неї.

Облік
Заведіть змінні-хелпери для денної та нічної ставки й меж нічної зони — тоді при зміні тарифів ви правитимете число в інтерфейсі, а не лазитимете в конфіг. На них будуються шаблонні сенсори: поточний тариф, поточна тарифна зона й вартість спожитого з мережі за добу.
Це не косметика: без сенсора вартості ви не побачите, чи дала автоматизація ефект, і будете сперечатися з відчуттями замість цифр.
Керування зарядом
Тут є розвилка, і про неї варто знати заздалегідь.
- Розклад на самому інверторі (TOU) добре справляється з денним розрядом: задали програми на дисплеї — і вдень будинок живиться від батареї.
- Нічний заряд краще віддати Home Assistant. Власний розклад інвертора заряджає некоректно: то не добирає, то тягне з мережі поза нічною зоною. Надійніше вимкнути таймер інвертора й окремою автоматизацією о початку нічної зони вмикати дозвіл заряду від мережі, а вранці вимикати.
Обидві схеми робочі, комбінувати їх треба свідомо: якщо і таймер інвертора, і автоматизація одночасно керують зарядом, вони конфліктуватимуть, і поведінка стане непередбачуваною. Оберіть одне джерело правди для кожного режиму.
Що це дає
| Показник | До | Після |
|---|---|---|
| Споживання з мережі | ≈12,8 кВт·год/добу | ≈4,7 кВт·год/добу |
Приблизно 63% добового споживання перенесено на батарею й нічний тариф. Обладнання те саме — змінилася логіка.
Ще одна деталь: обмеження віддачі
Якщо не плануєте продавати надлишок у мережу, увімкніть режим нульової віддачі з трансформатором струму на вхідному проводі. Інакше інвертор віддаватиме надлишок безкоштовно.
Типові граблі цього етапу
- Сутність, ім'я якої починається з цифри, не адресується у шаблонах через крапку — до неї треба звертатися через квадратні дужки. Просто закладіть це в звичку іменування: не починайте імена з цифр.
- Показники з накопичувальним підрахунком іноді сиплють у журнал попередження про «не строго зростаюче» значення. Для деяких інверторів це відома особливість вивантаження, а не поломка.
- Telegram-сповіщення у свіжих версіях налаштовуються через інтерфейс, а не в YAML. Старі інструкції з форумів у цьому місці вже не працюють.
- Не вішайте критичні сценарії на хмарні інтеграції. Усе, що керує живленням, водою та опаленням, має працювати без інтернету.
Чекліст другої частини
- Виробилася звичка: копія → правка → перевірка конфігурації → перезапуск
- Секрети винесено в
secrets.yaml, дублів кореневих ключів немає - Встановлено HACS
- Працює MQTT-брокер, для клієнтів заведено окремого користувача
- Присутність через роутер увімкнена, сутності активовано вручну, коментарі до оренд заповнені
- Інвертор підключено якісним адаптером RS-485, показники приходять у Home Assistant
- Заведено хелпери тарифів і сенсор добової вартості
- Обрано одну схему керування зарядом і перевірено її на реальній добі
У наступній частині — власні датчики на ESPHome: радари присутності, вимірювання освітленості, керування світлодіодною стрічкою. І чому вибір фреймворку залежить від того, який саме чип у вас у руках.
Потрібна така система під ключ — від щита й кабелю до налаштованих сценаріїв? Ми це проєктуємо й монтуємо. Виїзд інженера — від 1 500 ₴ по Києву, при замовленні робіт сума зараховується у їхню вартість.