У першій частині ми підняли сервер. Тепер система має побачити будинок: навчитися розуміти, хто вдома, і взяти під контроль найдорожчу підсистему — енергетику.

Порядок роботи з конфігурацією

Home Assistant налаштовується двома шляхами: через інтерфейс і через YAML-файли. Інтеграції додаються мишею, а от шаблонні сенсори, змінні та частина автоматизацій живуть у файлах. Правити їх треба за жорстким порядком — інакше рано чи пізно ви отримаєте систему, яка не стартує.

  1. Резервна копія. Перед правкою, кожного разу.
  2. Правка у редакторі конфігів.
  3. Перевірка конфігурації: Розробник → YAML → Перевірити конфігурацію або команда ha core check у терміналі.
  4. Тільки після успішної перевірки — перезавантаження. Помилка в YAML не дасть системі піднятися, і лікувати це доведеться вже через SSH.

Структура файлів

ФайлЩо всередині
configuration.yamlГоловний файл: підключення компонентів, шаблонні сенсори, змінні-хелпери
automations.yamlАвтоматизації (редагуються й через інтерфейс)
scripts.yamlСценарії — послідовності дій, які викликаються з автоматизацій і кнопок
secrets.yamlПаролі, ключі, токени. У решті файлів на них посилаються через !secret ім'я

Три правила, які економлять години:

  • Жодних дублів кореневих ключів у configuration.yaml. Другий sensor: не додасться до першого — він його перекриє, і частина сутностей мовчки зникне.
  • Усі секрети — у secrets.yaml. Не через акуратність, а щоб конфіг можна було показати або покласти в репозиторій.
  • Змінні-хелпери input_number задавайте без параметра initial. З ним значення скидається при кожному перезапуску — і ваші налаштовані пороги повертаються до заводських у найневдаліший момент.

HACS — магазин спільноти

Частина потрібних інтеграцій і майже всі красиві картки для дашбордів живуть не в ядрі, а в HACS (Home Assistant Community Store). Ставиться він один раз, далі компоненти додаються у два кліки.

HACS у Home Assistant: встановлені інтеграції й картки
HACS: встановлені з магазину спільноти картки (Mushroom, mini-graph, Power Flow) та інтеграції (Tuya Local, SmartIR).

Без HACS ви не отримаєте, наприклад, нормальних карток для візуалізації потоків енергії, шаблонного термостата чи локального керування Wi-Fi-пристроями в обхід хмари. Ставте одразу після базового налаштування.

Правило гігієни: кожен компонент із HACS — це чужий код у вашій системі. Ставте тільки те, що справді потрібно, і дивіться на дату останнього оновлення репозиторію.

MQTT-брокер: спільна шина для всього

MQTT — це протокол обміну повідомленнями, який став стандартом де-факто в розумному домі. Вам він потрібен не сам по собі, а тому, що через нього говорять майже всі цікаві речі:

Інтеграція MQTT у Home Assistant: брокер Mosquitto і пристрої
Інтеграція MQTT: брокер Mosquitto і пристрої, що публікують через нього дані, — зокрема гібридний інвертор (157 сутностей).
  • Zigbee2MQTT — Zigbee-пристрої без фірмового шлюзу виробника;
  • ESP-пристрої й системи визначення присутності по Bluetooth;
  • інвертор — доповнення опитує його по Modbus і публікує показники в MQTT;
  • BMS батареї — через міст на ESP32.

Ставиться брокер як доповнення Mosquitto broker з магазину. Після запуску Home Assistant сам знайде його й запропонує налаштувати інтеграцію MQTT — погоджуйтеся, ніяких ручних параметрів вводити не треба.

Заведіть окремого користувача Home Assistant для MQTT-клієнтів і не використовуйте свій обліковий запис власника — це та дрібниця, яку потім складно переробляти, коли клієнтів стане десяток.

Присутність через роутер

Перше по-справжньому корисне, чого варто навчити систему, — розуміти, чи є хтось удома. Найнадійніший базовий спосіб не потребує жодних датчиків: роутер і так бачить усі телефони.

У Home Assistant є вбудована інтеграція для MikroTik. Додається через Налаштування → Пристрої та служби → Додати інтеграцію, потрібні адреса роутера й окремий користувач із правами читання.

Три речі, без яких воно не працюватиме

  • Сутності вимкнені за замовчуванням. Після додавання інтеграції відстеження пристроїв створюється, але в стані disabled. Треба зайти в пристрій, знайти потрібні сутності й увімкнути їх вручну. Саме тут зупиняється більшість.
  • Увімкніть Force DHCP і ARP ping у налаштуваннях інтеграції, а таймаут поставте близько 300 секунд. Інакше телефон, який приспав Wi-Fi, буде «йти з дому» кожні кілька хвилин.
  • Заповніть коментарі до оренд DHCP латиницею без пробілів — з них формуються імена сутностей. Інакше отримаєте список із MAC-адрес, у якому нічого не зрозуміло.

Чого чекати від точності

Wi-Fi-присутність спрацьовує там, де телефон реально чіпляється до точки доступу. У нашому випадку (квартира на першому поверсі) перехід у стан «удома» відбувається біля дверей, а не на парковці — сигнал на під'їзді ще занадто слабкий для стабільного підключення.

Практичний висновок: не будуйте на Wi-Fi-присутності сценарії, які мають спрацювати до вашого приходу (наприклад, прогрів). Для «зустріти вдома» — годиться, для «підготувати до приїзду» — потрібні GPS-зони в застосунку.

І ще одне: комбінувати кілька точок доступу в єдину керовану мережу вдається не завжди — старші та новіші моделі MikroTik можуть виявитися несумісними між собою в режимі централізованого керування. Перевіряйте сумісність до купівлі другої точки, а не після.

Гібридний інвертор: найдорожча інтеграція

Якщо в домі стоїть гібридний інвертор із батареєю, це найцінніше, що можна завести в Home Assistant. Не заради красивих графіків, а тому що правильне керування зарядом окупається щомісяця.

Панель гібридного інвертора Deye у Home Assistant
Панель інвертора: потоки енергії, заряд батареї, потужності за добу й рівень заряду.

Фізичне підключення

Інвертори спілкуються по Modbus RTU через RS-485. Від сервера до інвертора потрібен перехідник USB → RS-485. Тут є нюанс, на якому втрачають час: дешеві перехідники на безіменних чипах працюють нестабільно — зв'язок відвалюється через години або дні.

Беріть адаптер на зв'язці FT232 + MAX485. Він дорожчий на пару сотень гривень і просто працює. Кабель — вита пара, лінії A і B, довжина до інвертора має сенс тримати мінімальною.

Програмна частина

Опитуванням займається окреме доповнення (для інверторів Deye та сумісних — доповнення сімейства sunsynk). Воно читає регістри Modbus і публікує показники в MQTT — той самий брокер, який ви вже підняли. Home Assistant забирає їх звідти й перетворює на сутності.

Що з'явиться в системі після підключення:

ПоказникНавіщо
Заряд батареї, %Головна умова майже всіх енергетичних сценаріїв
Наявність мережіРеакція на відключення: що вимкнути, про що повідомити
Добове споживання з мережіОблік і контроль ефекту від автоматизацій
Дозвіл заряду від мережіКерований параметр — ним ми й вмикаємо нічний заряд
Таймер розкладу інвертораВмикає або вимикає власний розклад інвертора

Тарифні зони й нічний заряд

Ось де з'являються гроші. Двозонний тариф дає нічну ставку приблизно вдвічі дешевшу за денну. Завдання: заряджати батарею вночі, а вдень живити будинок від неї.

Автоматизації інвертора Deye в Home Assistant
Автоматизації інвертора: заряд від мережі вночі, робота від батареї вдень, перехід на мережу при низькому заряді.

Облік

Заведіть змінні-хелпери для денної та нічної ставки й меж нічної зони — тоді при зміні тарифів ви правитимете число в інтерфейсі, а не лазитимете в конфіг. На них будуються шаблонні сенсори: поточний тариф, поточна тарифна зона й вартість спожитого з мережі за добу.

Це не косметика: без сенсора вартості ви не побачите, чи дала автоматизація ефект, і будете сперечатися з відчуттями замість цифр.

Керування зарядом

Тут є розвилка, і про неї варто знати заздалегідь.

  • Розклад на самому інверторі (TOU) добре справляється з денним розрядом: задали програми на дисплеї — і вдень будинок живиться від батареї.
  • Нічний заряд краще віддати Home Assistant. Власний розклад інвертора заряджає некоректно: то не добирає, то тягне з мережі поза нічною зоною. Надійніше вимкнути таймер інвертора й окремою автоматизацією о початку нічної зони вмикати дозвіл заряду від мережі, а вранці вимикати.

Обидві схеми робочі, комбінувати їх треба свідомо: якщо і таймер інвертора, і автоматизація одночасно керують зарядом, вони конфліктуватимуть, і поведінка стане непередбачуваною. Оберіть одне джерело правди для кожного режиму.

Що це дає

ПоказникДоПісля
Споживання з мережі≈12,8 кВт·год/добу≈4,7 кВт·год/добу

Приблизно 63% добового споживання перенесено на батарею й нічний тариф. Обладнання те саме — змінилася логіка.

Ще одна деталь: обмеження віддачі

Якщо не плануєте продавати надлишок у мережу, увімкніть режим нульової віддачі з трансформатором струму на вхідному проводі. Інакше інвертор віддаватиме надлишок безкоштовно.

Типові граблі цього етапу

  • Сутність, ім'я якої починається з цифри, не адресується у шаблонах через крапку — до неї треба звертатися через квадратні дужки. Просто закладіть це в звичку іменування: не починайте імена з цифр.
  • Показники з накопичувальним підрахунком іноді сиплють у журнал попередження про «не строго зростаюче» значення. Для деяких інверторів це відома особливість вивантаження, а не поломка.
  • Telegram-сповіщення у свіжих версіях налаштовуються через інтерфейс, а не в YAML. Старі інструкції з форумів у цьому місці вже не працюють.
  • Не вішайте критичні сценарії на хмарні інтеграції. Усе, що керує живленням, водою та опаленням, має працювати без інтернету.

Чекліст другої частини

  • Виробилася звичка: копія → правка → перевірка конфігурації → перезапуск
  • Секрети винесено в secrets.yaml, дублів кореневих ключів немає
  • Встановлено HACS
  • Працює MQTT-брокер, для клієнтів заведено окремого користувача
  • Присутність через роутер увімкнена, сутності активовано вручну, коментарі до оренд заповнені
  • Інвертор підключено якісним адаптером RS-485, показники приходять у Home Assistant
  • Заведено хелпери тарифів і сенсор добової вартості
  • Обрано одну схему керування зарядом і перевірено її на реальній добі

У наступній частині — власні датчики на ESPHome: радари присутності, вимірювання освітленості, керування світлодіодною стрічкою. І чому вибір фреймворку залежить від того, який саме чип у вас у руках.

Потрібна така система під ключ — від щита й кабелю до налаштованих сценаріїв? Ми це проєктуємо й монтуємо. Виїзд інженера — від 1 500 ₴ по Києву, при замовленні робіт сума зараховується у їхню вартість.